«Ігри, у які грають люди» Ерік Берн

Про книгу «Ігри, у які грають люди» Еріка Берна

Доктор Ерік Берн розкриває таємні прийоми, які керують нашим життям. Усі ми, не усвідомлюючи цього, постійно граємо в ігри – подружні та сексуальні, серйозні ігри з керівниками та суперницькі ігри з друзями, в ігри, що визначають статус та сімейні сутички. 

Ерік Берн детально описує понад 120 ігор, у які ми граємо самі та у які нас залучають навколишні. А також дає поради для тих, хто хоче навчитись протистояти прийомам ігор, у які вас намагаються втягнути. Він допомагає проаналізувати нюанси поведінки, позбавитись стереотипів у спілкуванні й дає розуміння сутності людських вчинків. Книжка, що вийшла майже 40 років тому, і досі є популярною та актуальною!

Найкращі цитати з книги «Ігри, у які грають люди»

• одиночне ув’язнення є одним із найстрашніших покарань навіть для ув’язнених, загартованих фізичною жорстокістю
• як минуле впливає на людей — дехто дозволяє йому вирішувати, ким вони є, а дехто робить його частиною майбутнього.
• К. Стейнер наголошує, що ігри — це демонстрація сили погладжувань, які необхідні для психологічного виживання дорослих, але яких зазвичай бракує через збої в соціальних та внутрішніх правилах, що не дають людям вільно спілкуватись.
• Розваги формують основу для вибору знайомих і можуть призвести до дружби.
• Наприкінці вечірки кожна людина матиме певних обраних гравців, про яких їй хотілося б дізнатись більше, а всіх інших вона відкине, незалежно від того, як уміло та приємно кожен із них поводився у розвазі
• Будівництво човна залежить від постійних вимірювань та ймовірних оцінок, і будь-яке соціальне спілкування, що відбувається, має підпорядковуватись цій меті, щоб будівництво продовжувалось.
• Я не проводжу сеансів групової терапії, я лікую людей
• Усвідомлення вимагає жити тут і зараз, а не в іншому місці, минулому чи майбутньому.
• Гра — це тривалий ряд додаткових прихованих транзакцій, що прогресують, до чітко визначеного, передбачуваного результату.
• Берн визначив погладжування як визнання, яке одна людина дає іншій, як невід’ємну частину фізичного та психічного здоров’я
• Мета кожного члена об’єднання — це здобуття якомога більшої кількості задоволень від своїх транзакцій з іншими членами.
• Самотня людина може структурувати час двома способами: активністю і фантазією
• Суттєвою характеристикою людської гри є не те, що емоції помилкові, а те, що ними можна керувати
• Зі зростанням труднощів у досягненні компромісу кожна людина дедалі більше вирізняється у своєму прагненні до визнання, і це саме ті відмінності, які пасують різним соціальним зв’язкам і визначають долю людини.
  

Відеогляд книжки «Ігри, у які грають люди»