«Оповідь Служниці» Марґарет Етвуд

 Анотація до книги «Оповідь Служниці»

«Оповідь Служниці» Марґарет Етвуд — це вражаюча антиутопія, яка занурює читача в похмурий світ тоталітарного режиму, де жінок позбавляють їхніх прав і перетворюють на засоби для продовження роду. Книга стала справжнім літературним проривом і викликала величезний резонанс серед читачів та критиків.

Події роману відбуваються у вигаданій Республіці Галаад, де військові захопили владу і встановили жорстокий режим. Головна героїня, Фредова (Джун), була змушена стати служницею, призначеною для того, щоб народити дитину для вищих чинів держави. Її власне життя зруйноване — чоловіка і дочку відібрано, а всі особисті права скасовані.

У цьому новому світі жінки поділяються на касти, і ті, хто ще здатний народжувати, стають Служницями. Їхнє життя — це нескінченна покора та підпорядкування жорстким правилам. Усі їхні дії контролюються, а ті, хто не виконує свої обов’язки або втрачає здатність народжувати, відправляються на небезпечні роботи, де майже неминуча смерть.

«Оповідь Служниці» не лише розповідає про гноблення, але й піднімає питання волі, боротьби за свободу та особисту гідність. Фредова, хоч і знаходиться в полоні безнадійної реальності, не втрачає надії і намагається боротися за себе і за тих, кого любить.

Ця книга вражає своєю актуальністю та глибиною. Марґарет Етвуд майстерно змальовує суспільство, в якому релігія та політика переплітаються, створюючи репресивний механізм контролю над людьми. Це гостра соціальна сатира, яка викриває небезпеку радикальних ідеологій та диктатур.

«Оповідь Служниці» — це не просто фантастична історія, це попередження про те, що може трапитися, якщо суспільство втратить свої основні права і свободи. Книга доступна українською мовою, ви можете читати «Оповідь Служниці» онлайн або скачати книгу «Оповідь Служниці», щоб зануритися в цей похмурий і тривожний світ, який, попри свою вигаданість, відчувається надзвичайно реалістичним.

Це видання залишить вас у роздумах про сучасне суспільство та його майбутнє. Марґарет Етвуд змушує задуматися про важливість захисту прав і свобод, навіть у найскладніших умовах.

Найкращі цитати з книги «Оповідь Служниці»

• Свобода буває різна, — казала Тітка Лідія, — свобода для чогось і від чогось. У дні анархії це була свобода для. Тепер ви отримали свободу від. Не недооцінюйте її
• Відомо, що обидва ці джентльмени були бездітними, отже, мали право на ряд Служниць. Ми з професором Бродом у спільному дослідженні «Ідея «сімені» в ранньому Гілеаді» зробили припущення, що обидва вони, як і багато інших Командорів, постраждали від вірусу, який викликáв стерильність, розробленого в таємних експериментах з розщеплення генів свинки. Цей вірус планували ввести у постачання червоного кав’яру для високопосадовців Москви. (Експеримент був зупинений після підписання «Договору про сфери впливу», адже вірус визнали надто неконтрольованим, отже, і надто небезпечним, хоча були й охочі розпорошити його над Індією.)
• Вони навіть поряд з жінками не стоять, окрім того, що краще ремонтують автівки і грають у футбол — саме те, що потрібно для вдосконалення людської раси, так?
• Перший такт П’ятої симфонії Бетховена — три коротких, один довгий сигнали — азбукою Морзе позначають букву V — victory, перемога.
• Колись там, напевно, була люстра. Тепер забрали все, до чого можна було б прив’язати мотузку.
• Я жива, живу, дихаю, розкриваю долоню сонцю. «Це не в’язниця, це привілей», — казала Тітка Лідія: вона обожнювала формулювання «або-або».
• Я знаю, чому тут немає скла, у цій рамці з синіми ірисами, і чому вікно прочиняється не повністю, і чому скло в ньому небитке. Вони не втечі бояться. Нам далеко не втекти. Річ в інших утечах, які можна відкрити для себе, коли знайдеш щось гостре.
• Згадую пораду, яку королева Вікторія дала доньці: «Заплющ очі й думай про Англію». Та ж тут не Англія.
• Свобода буває різна, — казала Тітка Лідія, — свобода для чогось і від чогось. У дні анархії це була свобода для. Тепер ви отримали свободу від. Не недооцінюйте її
• Та все це підходило лише для ночі і не мало нічого спільного з чоловіком, якого ти кохала, принаймні вдень. Ти хотіла, щоб із цим чоловіком усе склалося, усе спрацювало. І ти працювала над своїм тілом заради чоловіка. Якщо працювала достатньо, то, може, і з чоловіком так буде. Можливо, ви працюватимете над цим разом, наче ваша пара — задача, яку можна розв’язати; інакше один із вас, імовірніше чоловік, рушить із місця по власній траєкторії, забере своє тіло, яке викликає таку звичку, і лишить тебе з болючою абстиненцією, з якою ти можеш боротися вправами. Якщо у вас нічого не вийшло, то це тому, що один з вас неправильно до цього ставився. Вважалось, усе, що відбувалось у твоєму житті, залежало від позитивної чи негативної сили, яку ти випромінювала.
• Коли маю нагоду, читаю швидко, жадібно, майже поверхнево, намагаючись якомога більше інформації напхати у свою голову перед черговим довгим голодом.
• Краще ніколи не буває для всіх, — уточнює він. — Комусь завжди гірше.

Відеогляд книжки «Оповідь Служниці»