«Не озирайся і мовчи» Макс Кідрук

Про книгу «Не озирайся і мовчи» Макс Кідрук

Уявіть, що на Землі існує місце, яке ніби застигло в часі. Місце, здатне сховати будь-кого, хто прагне втекти від реальності. Уявіть, що для того, аби туди потрапити, достатньо не озиратися й мовчати. Є лише одна проблема: в такому місці часом з’являються речі, страшніші за те, від чого ховаєшся.

Життя сім’ї Грозанів раптово змінюється. Вони переїжджають до нового будинку, і чотирнадцятирічний Марк змушений піти до нової школи. Хлопець начитаний, розумний, але дуже сором’язливий — ідеальний об’єкт для цькування. Щодень більше замикаючись в собі, він мріє про світ, де немає знущань і безпричинної жорстокості. Одного дня Марк знайомиться із Сонею, дівчиною з паралельного класу, яка розповідає йому про існування такого світу і про можливість туди потрапити… просто скориставшись ліфтом у їхньому будинку. Хлопець не розуміє, навіщо Соня вигадує нісенітниці, які легко спростувати, але зрештою вирушає за нею. Він не підозрює, що звичайна мандрівка на десятий поверх загрожує чимось набагато гіршим за руйнування уявлень про реальний світ.

Найкращі цитати з книги «Не озирайся і мовчи»

• «Бажання вірити не є доказом. Навіть якщо мільйони людей у світі вірять у гороскопи, це не означає, що гороскопи правдиві.»
• «Наука — це лише знаряддя, інструмент. Нерозумно звинувачувати інструмент в аморальності, забуваючи про руку, що його тримає.»
• «Знати, як це називають, і знати, що це таке, — цілковито різні речі.»
• «Він розумів, що світ насправді простий і безсторонній — саме так, цілковито безсторонній, тобто не добрий і не злий.»
• «Жодні страждання не забезпечать вічного життя. І ніхто не отримає відплати за вчинене зло після смерті — десь там, нагорі, у карикатурній геєні над хмарами. Усе, що важить, стається тут, навкруги нас, а у височині понад головами — лише безмовна чорнота й порожнеча.»
• «Уявляти себе дорослим — це одне, а ухвалювати дорослі рішення — зовсім інше.»
• «Віра у фантоми та несформованість критичного мислення завжди спричиняють жахливі соціальні наслідки.»
• «Тож хлопець не боявся тіней, що піднялись із закутків кімнати, коли останні кволі промені призахідного сонця сповзли за горизонт.»