«Моє серце в верховині» Роберт Бернс

Моє серце в верховині і душа моя,

Моя дума в верховині соколом буя,

Моя мрія в гори лине наздогін вітрам,

Моє серце в верховині, де б не був я сам.

Будь здорова, верховино, любий рідний край,

Честі й слави батьківщино, вольності розмай!

Хоч іду я на чужину, повернуся знов,

Моє серце в верховині і моя любов.

Прощавайте, сині гори, білії сніги,

Прощавайте, темні звори1 й світлії луги!

Прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї,

Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї!

Моє серце в верховині і душа моя,

Моя дума в верховині соколом буя,

Моя мрія в гори лине наздогін вітрам,

Моє серце в верховині, де б не був я сам.

Переклад М. Лукаша

«Моє серце в верховині» оригінал (англійською)

My Heart’s In The Highlands

Farewell to the Highlands, farewell to the North,
The birth-place of Valour, the country of Worth;
Wherever I wander, wherever I rove,
The hills of the Highlands for ever I love.

Chorus.
-My heart’s in the Highlands, my heart is not here,
My heart’s in the Highlands, a-chasing the deer;
Chasing the wild-deer, and following the roe,
My heart’s in the Highlands, wherever I go.

Farewell to the mountains, high-cover’d with snow,
Farewell to the straths and green vallies below;
Farewell to the forests and wild-hanging woods,
Farewell to the torrents and loud-pouring floods.
My heart’s in the Highlands, &c.

Слухати повний вірш «Моє серце в верховині» Роберта Бернса

Аналіз вірша «Моє серце в верховині»

Вірш Роберта Бернса «Моє серце в верховині» є одою любові до рідної Шотландії та природних краєвидів цього мальовничого краю. Написаний у 1789 році, цей твір став виразом глибокого патріотизму поета, що втілив у своїх рядках тугу за Батьківщиною та зв’язок із рідними горами, незважаючи на те, де він перебуває фізично. Через усі перипетії життя, серце Бернса залишається з його рідною Шотландією.

Тема

Основною темою вірша є зображення краси природи рідної Шотландії та її незримий, але незламний зв’язок із ліричним героєм. Незважаючи на те, що герой вирушає в чужі краї, його думки і почуття постійно повертаються до улюблених вершин, річок і гаїв.

Ідея

Ідеєю вірша є вічний зв’язок людини з Батьківщиною та природою. Ліричний герой відчуває нерозривний зв’язок з рідними місцями, що переповнюють його душу спогадами і мріями. Навіть коли фізично він віддалений від цих місць, його думки і мрії завжди залишаються в рідних горах.

Головна думка

Вірш передає ідею вірності своїм корінням і незгасаючої любові до рідного краю. Ліричний герой, попри свій від’їзд, не може забути красу верховин і постійно звертається до них у своїх думках та мріях.

Художні засоби

У вірші використано низку художніх засобів, що роблять його образним та емоційно насиченим:

• Епітети: «любий рідний край», «пущі дикі», «буйні ріки», які підкреслюють природну велич та красу Шотландії.
• Метафори: «Моє серце в верховині і душа моя», «Моя дума в верховині соколом буя», «Моя мрія в гори лине наздогін вітрам» — ці метафори підкреслюють не лише фізичний зв’язок героя з рідною природою, але й духовну, емоційну єдність.
• Персоніфікації: «Прощавайте, сині гори», «Прощавайте, буйні ріки» — ці рядки надають природним об’єктам людських рис, роблячи їх живими учасниками життя героя.
• Інверсія: Використання незвичних порядків слів, як у фразі «іду я на чужину», додає віршу мелодійності та підкреслює емоційне напруження.

Фольклорні елементи

Бернс активно використовує фольклорні традиції у своєму вірші, що надає йому глибокого національного колориту:

• Повтори: «Прощавайте, моя, моє» — ці повтори надають віршу ритмічної послідовності, підкреслюючи відчуття втрати і туги.
• Постійні епітети: «білії сніги», «світлії луги», «тіняві гаї» — ці традиційні епітети додають віршу м’якості та образності, що характерно для фольклорних творів.
• Традиційні образи: «дума соколом буя», «мрія лине» — ці образи нагадують про зв’язок між природою і людиною, що є центральною темою у фольклорі.

Структура вірша

Структурно вірш будується на двох основних блоках. У першому ліричний герой прощається з рідною Шотландією, висловлюючи своє щемливе почуття втрати, у другому — підкреслює нерозривний зв’язок між своєю душею і рідними місцями, де б він не перебував. Цей подвійний акцент — прощання і водночас єдність із рідним краєм — надає віршу особливої емоційної глибини.

Вірш «Моє серце в верховині» є чудовим зразком патріотичної лірики, в якій Бернс підносить красу своєї Батьківщини і відданість їй до рівня духовної величі. Через багатство художніх засобів, зокрема метафор, епітетів і персоніфікацій, автор створює неповторну атмосферу любові до рідного краю, яка залишається з ліричним героєм назавжди.