«Кульбабове вино» Рей Бредбері

 Анотація до книги «Кульбабове вино»

«Кульбабове вино» — це магічна історія про дитинство, літо і тепло відомого американського письменника Рея Бредбері. У романі події розгортаються в 1928 році в маленькому містечку Ґрінтаун, де дванадцятирічний Дуглас Сполдінґ вперше усвідомлює радість і тягар життя. Разом із своїм братом Томом і друзями, Дуглас переживає незабутнє літо, наповнене відкриттями та пригодами, які стають невід’ємною частиною його зростання.

«Кульбабове вино» — це символ спійманого та збереженого в пляшці літа, що допомагає зберегти пам’ять про найщасливіші моменти навіть у холодні зимові дні. Кожен ковток цього вина — це своєрідний місточок до безтурботного дитинства, коли світ був простим і сповненим чудес. Рей Бредбері майстерно описує ці невидимі нитки життя, які зв’язують людей і створюють спільноту. Його теплі й ніжні описи дозволяють читачам знову поринути у своє власне дитинство і відчути магію простих речей.

Книга «Кульбабове вино» відкриває перед читачем не лише захоплюючі літні пригоди, але й глибокі філософські роздуми про життя, щастя та втрати. Вона нагадує про важливість кожного моменту, про цінність кожної дрібниці. Зворушлива і поетична, ця історія сповнена тепла і світла, які хочеться зберегти назавжди, як те кульбабове вино у пляшці.

Читати «Кульбабове вино» Рея Бредбері онлайн або скачати книгу можна для того, щоб знову зануритися у світ дитинства, де кожен день приносить нові відкриття і радості.

Найкращі цитати з книги «Кульбабове вино»

• Досить було встати з ліжка й визирнути у вікно, щоб побачити: це ж і є початок справжнього вільного життя, перший ранок літа.
• Як же віддячити містерові Джонасу за те, що він для мене зробив? — думав Дуглас. — Як відплатити йому за добро? Нема чим, ну просто нема чим. Таке не відплачується. А що ж тоді вдіяти? Що?.. Може, зробити добро комусь іншому? — подумав він. — Передати його по колу. Оглядітися довкруг, знайти когось, хто цього потребує, та й до діла. Мабуть, це єдиний спосіб…
• дні, які складаються із самих запахів, коли ти відчуваєш цілий світ нюхом, удихаючи й видихаючи його крізь ніс, — так пояснював батько, везучи Дугласа та його десятирічного братика Тома машиною за місто. А в інші дні, сказав він, можна тільки вухом почути, як гримить і бринить усесвіт. Є такі дні, що їх треба куштувати на смак, і такі, що краще відчутні на дотик. Випадають і такі, які належить сприймати всіма чуттями разом.
• Онде пляшка з того дня, коли він збагнув, що живе, подумав Дуглас. То чому вона не яскравіша від інших?
• То, виходить, людина, дорослішаючи, не стає дужою? І бути дорослим — це ніяка не втіха? І немає в житті жодного захистку? Нема такої твердині, що встояла б перед чіпкими страхіттями ночі?
• Був тихий ранній ранок, і містечко, ще оповите темрявою, безтурботно спочивало. У повітрі вчувалося літо, і вітрець віяв по-літньому, і все навколо повільно й розмірено дихало теплом. Досить було встати з ліжка й визирнути у вікно, щоб побачити: це ж і є початок справжнього вільного життя, перший ранок літа.
• Людина, яка має нащадків, ніколи не вмре
• Дорослі й діти не можуть жити, мирно тому, що це два різні народи. Вони не такі, як ми. Ми не такі, як вони
• То, виходить, людина, дорослішаючи, не стає дужою? І бути дорослим — це ніяка не втіха? І немає в житті жодного захистку? Нема такої твердині, що встояла б перед чіпкими страхіттями ночі?
• У голові в нього, виблискуючи легкими золотими спицями, крутилися колеса його Машини щастя. Це мала бути машина, яка допомогла б хлопцям змінити ніжний персиковий пушок на шорстку парость, а дівчатам розвинутися з непримітних пуп’янків у яскраві квітки.

Відеогляд книжки «Кульбабове вино»