«Крила» Ліна Костенко

А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,
А з правди, чесноти і довір’я.

У кого — з вірності у коханні.
У кого — з вічного поривання.

У кого — з щирості до роботи.
У кого — з щедрості на турботи.

У кого — з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!

Слухати повний вірш «Крила» Ліни Костенко

Аналіз вірша «Крила»

Цей вірш Ліни Костенко входить до її збірки «Мандри серця» і є яскравим прикладом філософської лірики. Він був написаний після її подорожі до Польщі, коли перед поетесою стояв складний вибір: залишитися за кордоном з коханим чоловіком чи повернутися на рідну землю, яку вона так сильно любила. Це душевне протистояння стало основою образу крил у вірші, які символізують свободу і прагнення до духовних висот.

Основні ідеї

У вірші висвітлюється кілька ідей, головною з яких є уславлення духовних поривів людини. Водночас розкривається ідея самопізнання та необмежених можливостей, якщо присутні внутрішні бажання до самореалізації. Ці пориви відображають людське прагнення знайти свій шлях і досягти особистого розвитку.

Антитези

Вірш побудований на протиставленнях, що підкреслюють контраст між різними аспектами людського буття. Наприклад, небо протиставляється землі, людина — птаху, а поле (що символізує буденність та матеріальні цінності) протиставляється волі та простору для зростання. Хмари, в свою чергу, стають символом можливостей для розвитку й самореалізації.

Структура вірша

Вірш має чітку логічну конструкцію, що складається з двох блоків. У першому розділі розглядається практичне (фізичне) значення крил для птаха та символічне — для людини. Птаху крила дають можливість літати, а для людей це метафора досягнення високих цілей та прагнення до вершин.

У другій частині твору поетеса акцентує увагу на тому, що кожна людина має свої власні крила. Вони не лише уособлюють можливість піднесення, але й символізують турботу про інших. Поетеса підкреслює, що є час для злету до висот, але також існує час для турботи про ближніх. Ті, хто проявляє любов і піклування, використовують свої крила в інший спосіб.

Повтори та ритм

Наростання головної ідеї вірша підкреслюється за допомогою повторів, зокрема слів «немає» і «буде», що відображають діалектичний розвиток думки. Крім того, ключова фраза «А крила має!» повторюється чотири рази у двох різних частинах вірша, що робить її центральною у творі.

Лексичні засоби

Ліна Костенко використовує алітерацію і повторення літери «р» у таких словах, як «щедрість», «турбота», «вірність», «крила», «правда», «робота». Ці звукові повтори підкреслюють рішучість та твердість у вираженні людських чеснот і внутрішньої сили.

Замість великої кількості епітетів чи порівнянь, Костенко акцентує увагу на рваному ритмі вірша. Багато рядків складаються лише з двох речень або розділяються пунктуаційними знаками, які створюють ефект паузи, що дає час читачу осмислити ідеї.

Філософські пошуки

Цікаво, що у вірші авторка описує чесноти, які можуть бути «крилами» для людини у різні періоди її життя. Вірність у коханні важлива в молодості, тоді як щедрість і турбота притаманні людям старшого віку. Однак поетеса підсумовує свої роздуми тим, що всі ці пошуки зрештою зводяться до духовності — до поезії, пісні та надій, які є справжніми крилами для людини.

У цьому вірші Ліна Костенко майстерно поєднує філософські роздуми з образністю та лаконічною формою, створюючи глибокий твір, що відображає пошук людської сутності та духовних поривів. Вона показує, що крила — це не лише метафора для досягнення висот, а й символ внутрішньої сили та здатності до співчуття і турботи про інших.